Мерія Сагунто нагородила Медаллю міста фалью Луїс Сендоя, Пін і Рондан
Пленарне засідання мерії Сагунто ухвалило рішення нагородити Медаллю міста фалью Луїс Сендоя, колишню депутатку Маргариту Пін і журналістку Пакі Рондан за їхній культурний, соціальний і фестивальний внесок у життя громади.
На вересневому пленарному засіданні мерії Сагунто у розділі міських нагород з'явилися три імена: фестивальна комісія «Фалья Луїс Сендоя», колишня депутатка Маргарита Пін Арболедас і журналістка Пакі Рондан Марті — усі троє отримають Медаль міста, найвищу міську відзнаку. Кожну з трьох пропозицій голосували окремо, зі своїм результатом, і тепер їх чекає стандартна процедура: запис до Муніципального реєстру відзнак, публікація в офіційному віснику провінції та церемонія вручення, яку, за муніципальним регламентом, планують провести орієнтовно 9 жовтня — у день Валенсійської спільноти. Те, що один і той самий пленум відзначає одразу фестивальну спільноту, ветеранку інституційної політики і медійну професіоналку, показує, наскільки широким є перелік заслуг, які враховує ця відзнака.
Це не рядова нагорода. Регламент про відзнаки, чинний із 2017 року, обмежує кількість живих власників у кожній категорії: п'ять для золотої медалі, п'ятнадцять для срібної і сорок для бронзової. Саме це обмеження, прописане в нормативному документі, показує, наскільки рідкісне таке визнання.
Із трьох нагороджених лише «Фалья Луїс Сендоя» — це не особа, а об'єднання. Комісія, чия перша задокументована фігура з'явилася ще 1927 року на вулиці Поета Льомбарта в Пуерто-де-Сагунто, отримала одностайну підтримку мерії, яка відзначила її вагу у валенсійській народній культурі та роль у формуванні ідентичності портового кварталу. Сама комісія завжди пов'язувала свою історію з робітничим, промисловим характером району, і за майже сторічну історію здобула нагороди як за фігури — дорослу і дитячу, — так і за щорічні ілюстровані буклети (llibrets), менш відому, але так само відзначену літературну грань свята. Цей зв'язок із робітничим кварталом веде до самої історії Пуерто-де-Сагунто, що десятиліттями формувалася довкола металургійної промисловості, — минулого, яке чимало фестивальних комісій цього району й досі вважають частиною своєї ідентичності.
Друге ім'я — Маргарита Пін Арболедас, чий шлях поєднує громадський активізм і державну службу. З обох напрямів вона просувала громадянську участь і політику рівності, а також захищала права дітей, людей, які потребують постійного догляду, та інших вразливих груп. Її діяльність вийшла далеко за межі міста: чотири скликання поспіль, з 1996 по 2011 рік, вона представляла провінцію Валенсія в іспанському Конгресі депутатів, а нині підтримує активний зв'язок з Інститутом циганської культури. Вона також стояла біля витоків Муніципальної ради у справах жінок. За цю пропозицію проголосували EU-Unides Podem, Compromís per Sagunt, PP і PSOE; натомість Vox та Iniciativa Porteña утрималися. Її біографія показує тип місцевої політики, тісно пов'язаної з громадськими об'єднаннями, де досвід у сусідських структурах згодом переростає в посади з ширшою відповідальністю.
Замикає трійку Пакі Рондан Марті, чия кар'єра проходить крізь спорт, свято і медіа. Як спортсменка вона здобула звання «Сагунтинка року» 1994-го, розділивши його з Маріолою Перес, а згодом очолила гімнастичний клуб «Хімнасія Сагунто». На сцені вона зіграла головну роль у виставі «Соннойка і Актеон» поруч із Тоні Льоренсом, разом з яким — і з Альбертом Форментом — 2018 року заснувала театральний колектив «Актеоніка театре». У святковій традиції вона стала першою жінкою, яка виголосила урочисту промову на відкритті святкувань покровителя міста ще 2001 року, а у 2022 і 2023 роках вела трансляцію новорічного бою курантів. Журналістську кар'єру вона будувала на каналі Canal 9 — регіональному мовнику Валенсії, — де вела як випуски новин, так і дитячу програму «Бабала», що поєднувала мультсеріали, валенсійські народні казки й ігри для дітей і виходила в ефір з 1990 по 2009 рік. Тут «за» проголосували EU-Unides Podem, Compromís per Sagunt, Vox, PP і PSOE, а Iniciativa Porteña утрималася.
Разом ці три нагороди показують, що вересневий пленум відзначив дуже різні шляхи однією й тією самою відзнакою: столітню фестивальну комісію, політичну кар'єру, присвячену рівності, і біографію, що десятиліттями поєднувала спорт, сцену і мовлення. Те, що всі троє з'явилися в одній і тій самій сесії, — не просто формальність: це показує, що мерія трактує громадянську заслугу широко, готова відзначати і колективну, анонімну працю фестивальної комісії, і особисті кар'єри, що залишили слід протягом десятиліть. Джерело: мерія Сагунто, з додатковими даними з муніципального регламенту про відзнаки та з Вікіпедії про програму «Бабала».