Пленум Сагунто прагне продовжити зелений маршрут Ojos Negros до порту
Пленум мерії Сагунто ухвалив пропозицію Iniciativa Porteña вивчити продовження зеленого маршруту Ojos Negros до Пуерто-де-Сагунто; за — PSOE, PP, Compromís і EU-Unides Podem, Vox утримався.
Пуерто-де-Сагунто з роками може отримати пішохідне та велосипедне сполучення з внутрішніми районами Кастельйону і Теруеля: пленум мерії Сагунто ухвалив у вересні пропозицію відновити проєкт, який продовжив би зелений маршрут Ojos Negros до узбережжя Сагунто, завершивши маршрут, який сьогодні зупиняється за крок до свого історичного пункту призначення.
Пропозицію внесла Iniciativa Porteña, її захищав речник партії Едуардо Маркес, і вона отримала підтримку PSOE, PP, Iniciativa Porteña, Compromís per Sagunt і EU-Unides Podem; утримався лише Vox. Compromís per Sagunt також додала поправку з дуже конкретною метою: домогтися від Міністерства транспорту дозволу перевозити велосипеди в автобусах, що з'єднують Сагунто й Теруель, щоб користування маршрутом не переривалося під час залізничних робіт у цій зоні.
Наразі документ передбачає два адміністративні доручення. По-перше, він просить залучені адміністрації — саму мерію Сагунто, уряд Валенсії (Generalitat) і Валенсійську провінційну раду (Diputación), серед інших — з'ясувати, кому належать землі, якими проходив би маршрут: це необхідний перший крок перед координацією будь-яких подальших дій. По-друге, він просить уряд Валенсії виділити кошти на проєктування, будівництво та розвиток інфраструктури.
За маршрутом стоїть цілком конкретна промислова історія: він виник як руднича залізниця для перевезення заліза, видобутого в Ojos Negros (провінція Теруель), до доменних печей Пуерто-де-Сагунто. Його перетворення на пішохідно-велосипедну стежку почалося 2002 року, і сьогодні він охоплює 182,2 км у провінціях Теруель, Кастельйон і Валенсія — один із найдовших зелених маршрутів Іспанії, — але придатна для використання ділянка наразі закінчується в Альбалат-де-Тарончерс, усе ще на певній відстані від моря. Закрити саме цю останню прогалину до Пуерто-де-Сагунто — і є мета ухваленої пропозиції.
Сам текст визнає, що точно відтворити первісний маршрут непросто після понад шістдесяти років міських змін, хоча наполягає, що існують технічно здійсненні рішення, які поважають історію коридору. Автори ініціативи вказують на парадокс у самій суті питання: інфраструктура, створена для з'єднання рудників із узбережжям, на практиці так і не досягла цього узбережжя.
Серед аргументів пропозиції — економічний ефект від завершення маршруту: більше сталого туризму, активність для барів, магазинів і прокату велосипедів, а також нагода для Пуерто-де-Сагунто зміцнити ідентичність, повʼязану з гірничо-металургійним минулим. Якщо проєкт просунеться, маршрут пройде неподалік таких памʼяток, як Альто-Орно (колишня доменна піч) чи стара зона Грау-Вель, поєднуючи промислову памʼять із теперішньою туристичною пропозицією. Групи, що підтримали документ, також нагадали, що сусідські асоціації та велотуристичні колективи роками вимагали саме цього з'єднання, усвідомлюючи, що вже діюча ділянка з'єднує міста в глибині території з узбережжям, ще не досягаючи його насправді.
Розвиток цього велосипедного сполучення також вписується в ширший перехід міста до сталішої мобільності, що відбувається паралельно з промисловою трансформацією Пуерто-де-Сагунто через прихід нових підприємств, повʼязаних з електромобілями. Зелений маршрут, який нарешті досягне узбережжя, додав би ще один аргумент для тих, хто виступає за місцевий туризм та економіку, менш залежні від автомобіля, і узгоджувався б з іншими ініціативами активної мобільності, які мерія просуває останніми роками.
Наразі на столі немає ні термінів, ні закритого бюджету: усе залежить від того, чи вдасться спочатку з'ясувати, кому належать відповідні землі. Саме цей спільний аналіз трьох рівнів залучених адміністрацій визначить, коли і як зелений маршрут нарешті дістанеться Пуерто-де-Сагунто. За даними мерії Сагунто та elperiodic.com, з додатковими даними Вікіпедії про зелений маршрут Ojos Negros.